Кар’єрний консультант, ветеран, спеціаліст з професійної адаптації ветеранів та експерт проєкту Unit 6.0 Reskilling Ukraine Семен Махлін розповів, чому після демобілізації багато військових переглядають своє професійне життя, які труднощі виникають під час повернення до цивільної роботи та як знайти новий напрямок розвитку.
Повернення з війни часто змінює не лише звичний ритм життя, а й ставлення до роботи. Те, що до служби здавалося правильним і очевидним, після пережитого досвіду нерідко потребує переосмислення. Багато ветеранів починають ставити собі запитання: чи справді вони займалися тим, чого хотіли, чи був їхній професійний вибір власним, а не нав’язаним обставинами чи суспільством.
Це зараз Семен Махлін працює кар’єрним консультантом з ветеранами. А ще донедавна служив: у 4-му прикордонному загоні Державної прикордонної служби провів півтора роки. Пройшов шлях від стрільця та помічника кулеметника до діловода.
Кар’єрний консультант каже, що після служби людина по-іншому оцінює свій час і те, на що його витрачає.
«Коли здоров’я і життя можна кілька разів втратити ще до світанку, то якось переосмислюєш усе, що робив до цього», – говорить експерт.
За його словами, після повернення багато ветеранів починають сумніватися у попередніх рішеннях, професіях і життєвих маршрутах. Усе піддається перегляду – від кар’єри до особистих цінностей.
«Інколи людина приходить до висновку, що це навіть не та сфера діяльності і не та професійна роль, яку вона колись хотіла обрати. Часто з’являється усвідомлення, що професія, фах або навчання були обрані під тиском, а не через розуміння себе і власних бажань», – пояснює Семен Махлін.
Саме тому після служби багатьом стає складно повернутися до попередньої роботи. Причина не завжди полягає у втраті навичок чи зміні ринку праці. Часто йдеться про зміну внутрішніх пріоритетів.
«Ветерани частіше тепер шукають не просто роботу, а відчуття сенсу. Але тут важливий не якийсь загальний сенс, а той внутрішній зміст, який людина вкладає у свою діяльність», – каже консультант.
Семен Махлін наводить приклад людини, яка під час консультацій усвідомила, що роками займалася певною справою лише тому, що нею займалися батько, дід чи брат.
На думку кар’єрного консультанта, для багатьох після війни перестає працювати модель «робота лише заради зарплати».
«Чесно кажучи, ми працюємо не за зарплату. Зарплата – це ресурс для закриття наших потреб. До служби для мене було важливо, щоб моя родина жила в достатку. Зараз це не змінилося. Змінився підхід до того, як цього досягти», – говорить він.
Семен Малхін після демобілізації також не повернувся до попередньої професії. За освітою він учитель англійської мови та пропрацював у цій сфері 12 років. Але, як зізнається сам, повертатися не хотів.
Однією з причин стала зміна обставин і самого життя.
«Коли військовослужбовець перебуває на службі, особливо мобілізований, виникає відчуття, що в цивільному світі нічого не змінюється. Але це не так. Змінюються обставини, колективи, офіси, люди. Для багатьох це також перепона, яку треба подолати, щоб повернутися», – пояснює Семен.
Після повернення Семен зрозумів, що за півтора року служби деякі професійні навички втратили звичну гостроту, «заіржавіли». Він майже не використовував англійську мову, не працював із групами студентів. Водночас його колишні учні вже завершили навчання, побудували кар’єру та рухалися далі.
Побачивши, як змінилося життя довкола, він зрозумів: повернутися в ту саму точку вже неможливо.
«Для нас це початок заново», – каже ветеран.
Новий професійний шлях для Семена почався майже випадково.
«Дружина натрапила на навчання і запропонувала мені спробувати. Я прочитав про нього і зрозумів, що кар’єрне консультування багато в чому споріднене з педагогічною діяльністю», – розповідає ветеран.
Працюючи кар’єрним консультантом він допомагає ветеранам і ветеранкам знаходити нові професійні шляхи після служби. У своїй роботі чоловік часто бачить те саме, що пережив особисто: після війни багато людей починають по-іншому дивитися на роботу, кар’єру та власне майбутнє.
За його словами, повернення до цивільного життя нерідко стає моментом переосмислення всього попереднього професійного досвіду.
Сьогодні його головне завдання – допомогти ветеранам дослідити себе як фахівців. Кар’єрний консультант переконаний, що під час консультації важливо створити атмосферу, де ветеран або ветеранка можуть нарешті усвідомити свої навички, досвід і сильні сторони. Саме це усвідомлення має стати фундаментом для подальшого розвитку.
Однією з найбільших труднощів після демобілізації Семен називає невпевненість у собі.
«Багато ветеранів на війні ще з 2014 року. Вони часто не впевнені у своїх навичках і не усвідомлюють, що служба – це не втрачений час, а період набуття нових компетенцій, які можна адаптувати до цивільного ринку праці», – говорить він.
Окрім цього, багато хто стикається зі страхом перед невідомим майбутнім та цивільним життям. Свою роль відіграють і стереотипи. Мовляв, військові часто чують історії про те, що ветеранів вважають агресивними, проблемними людьми або людьми із залежностями. Через це виникає страх повернення до цивільного середовища. На його думку, подібні упередження існують і серед роботодавців.
«Не всі розуміють, що служба – це не втрата навичок. Це досвід і нові знання. Їх просто потрібно правильно інтерпретувати для цивільного ринку праці», – зазначає він.
Ще одна проблема – відсутність культури комунікації між роботодавцями та кандидатами. Наприклад, під час консультацій часто з’ясовується, що ветеран надсилав резюме і місяцями не отримував відповіді. Людина починає думати, що причина в її статусі ветерана. Насправді проблема може полягати у відсутності етики та культури комунікації на ринку праці загалом.
Попри поширену думку, далеко не всі ветерани прагнуть кардинально змінити сферу діяльності. Багато хто повертається до своєї роботи та попередніх посад.
Водночас є й ті, хто наважується почати все заново.
«Був випадок, коли людина мала освіту та досвід у певній сфері, але залишила її через низький дохід. Під час консультації ми проаналізували ринок і з’ясували, що сьогодні ця сфера може бути фінансово привабливою за умови адаптації професійної ролі. Це дозволило переосмислити досвід і розглянути повернення в професію в більш дохідному форматі», – розповідає консультант.
За його словами, ветерани дуже різні, тому говорити про універсальні чи популярні професії неможливо. Є кадрові військові, які все життя були в армії, а є мобілізовані ветерани з двадцятирічним цивільним досвідом. Це абсолютно різні історії.
Водночас Семен помічає певну тенденцію: кадрові військові частіше прагнуть залишатися у сфері оборони, працювати в напрямках MilTech, оборонної промисловості чи оборонних технологій. Натомість мобілізовані ветерани зазвичай розглядають найрізноманітніші напрямки та відкриті до нових можливостей.
Тим, хто після служби не розуміє, куди рухатися далі, Семен радить не боятися звертатися по допомогу.
«Саме зараз на тебе немає тиску. Ти можеш експериментувати, досліджувати себе, пробувати нове. Сьогодні є можливістьзробити це безкоштовно. Запишись на консультацію і подивись, що це, ти завжди можеш зупинитися, якщо не сподобається, без жодних зобов’язань», – говорить він.
Водночас кар’єрне консультування не завжди закінчується працевлаштуванням.
«Завдання кар’єрного консультанта допомогти людині зрозуміти свій досвід і можливості, визначити реалістичний напрямок професійного розвитку та надати практичні інструменти для руху: від підготовки резюме й співбесід до вибору навчання або зміни формату роботи», – підсумовує Семен Махлін.
Unit 6.0 — проєкт кар’єрної підтримки ветеранів і ветеранок, що допомагає визначити і побудувати професійний шлях після служби. Записатись на кар’єрні консультації для ветеранів і ветеранок: https://www.reskillingukraine.com/consultants
Міністерство у справах ветеранів України запрошують ветеранів і ветеранок долучитися до навчально-підтримувальної програми здобуття комплексу знань, які допоможуть…
