Громадська організація «Ветеран Медіа» за підтримки Українського ветеранського фонду створила у Львові інклюзивний простір для спортивного відновлення ветеранів. Ініціатива вже об’єднала десятки учасників і має потенціал стати сталою моделлю ветеранської реабілітації через спорт.
Після повернення з фронту, поранень, протезування і тривалого лікування багатьом ветеранам доводиться фактично заново вчитися жити у цивільному житті. І дуже часто відновлення не завершується у лікарняній палаті чи після завершення медичної реабілітації. Особливо важливими стають підтримка, спільнота, рух і можливість повернути контроль над власним тілом та життям.
Саме з такої потреби зародився проєкт «Шлях відновлення: спортивна реабілітація ветеранів», який реалізувала громадська організація «Ветеран Медіа» за підтримки Українського ветеранського фонду. Його метою стало створення доступного простору, де ветерани, Захисники і Захисниці України, члени їхніх родин та поранені цивільні могли б отримати не лише фізичне відновлення, а й підтримку, мотивацію та нову точку опори після війни.
Втім, у процесі реалізації команда зрозуміла: йдеться не просто про окремий проєкт чи серію тренувань. Фактично у Львові почали формувати нову модель спортивного відновлення ветеранів – із поєднанням фізичної реабілітації, психологічної підтримки та спільноти взаємодопомоги.
Простір, створений для відновлення
Одним із ключових завдань проєкту було створення інклюзивного спортивно-реабілітаційного простору, який би відповідав принципам безбар’єрності та був доступним для ветеранів із різними фізичними потребами. Відтак восени 2025 року таку локацію облаштували на базі муніципального центру «Стрільниця» на вул. Лисенка, 23а.
У межах грантового фінансування закупили необхідне спортивне обладнання для адаптивних тренувань. Додатково простір вдалося доукомплектувати завдяки партнерству з Офісом спорту Львова, Львівською міською радою, благодійниками та приватними партнерами. Це дозволило значно розширити можливості для занять адаптивним спортом і зробити простір придатним для ветеранів з ампутаціями, порушеннями мобільності чи іншими наслідками поранень.
«Наша головна мета – створити простір за принципом «рівний-рівному», де кожен може потренуватися, випити кави, поспілкуватися чи навіть пожартувати», – зазначив менеджер проєкту та тренер Ігор Галушка.
За його словами, сьогодні цей простір – не просто спортзал. Це місце, де ветерани можуть поступово повертатися до фізичної активності, відновлювати координацію, силу, витривалість, адаптуватися після протезування та просто знову відчути себе частиною спільноти.
Від медичної реабілітації – до активного життя
У команді проєкту наголошують: спортивна реабілітація не замінює медичну, але стає критично важливим етапом після неї.
Особливо це важливо для ветеранів після протезування. Регулярна фізична активність допомагає підтримувати стабільну вагу, адаптуватися до використання протеза, розвивати мобільність і витривалість. Для багатьох учасників тренування стали способом повернути контроль над власним тілом і знову відчути впевненість у собі.
Під час реалізації проєкту початкову концепцію «індивідуальних програм реабілітації» адаптували до більш практичної моделі функціонального тренінгу та адаптивного спорту. Для кожного учасника формували персоналізовану програму занять із врахуванням фізичних можливостей, рівня підготовки, наявності ампутацій чи обмежень рухливості.
Загалом у межах проєкту розробили 17 індивідуальних програм тренувань. Перед початком занять кожен ветеран проходив попереднє опитування щодо стану здоров’я, травм та медичних рекомендацій. Надалі програми коригували відповідно до самопочуття і результатів учасників.
Упродовж реалізації проєкту у просторі «Стрільниця» тренування відбувалися регулярно – з понеділка по п’ятницю. У середньому проводили від шести до десяти щотижня. Загалом тут організували понад 160 індивідуальних та групових занять. Постійними учасниками тренувального процесу стали 23 ветерани, а загальна кількість людей, яких вдалося охопити проєктом, сягнула 51.
Спільнота, яка підтримує
Втім, спортивне відновлення у цьому просторі тут стало чимось значно більшим, ніж просто фізичні вправи.
У межах проєкту уже провели 24 соціальні заходи: воркшопи, відкриті тренування, адаптивні спортивні події, ознайомчі заняття для ветеранів із реабілітаційних центрів, а також заходи за участі молоді, громадських організацій та партнерських установ.
Важливою частиною проєкту став принцип «рівний-рівному». До роботи у просторі залучили тренерів-ветеранів російсько-української війни. Саме це, кажуть організатори, допомогло сформувати середовище довіри, де учасники не бояться говорити про свої труднощі та відчувають, що їх справді розуміють.
Завдяки ветеранській спільноті тут поступово формується культура побратимства, наставництва, взаємної підтримки та обміну досвідом. А ще – мотивація долучатися до нових ініціатив і не залишатися наодинці після повернення з війни.
Оскільки війна впливає не лише на ветерана, а й на всю родину, простір також відкритий для членів сімей.
Сімейно-орієнтований підхід, спільні тренування та участь у заходах допомагають родинам проходити шлях адаптації разом, покращують комунікацію, емоційний стан, створюють відчуття підтримки, при тому знижують психологічне навантаження. Для багатьох сімей це стало новим способом проводити час разом уже після фронту, лікування та тривалого періоду невизначеності.
«Хлопці, які сюди приходять, не реабілітовуються, а відновлюються через спорт. У результаті після тренувань у них покращується самопочуття, тіло працює, а голова стає світлішою», – зазначив Ігор Галушка.
Від локальної ініціативи – до сталої моделі
Сьогодні проєкт «Шлях відновлення: спортивна реабілітація ветеранів» демонструє значно ширший вплив, ніж передбачався на старті. Йдеться не лише про окремі тренування чи спортивні активності, а про формування повноцінної ветеранської екосистеми, де поєднуються фізичне відновлення, психологічна підтримка, соціалізація та спільнота взаємопідтримки.
Завдяки інформаційній кампанії, партнерству з медіа, відкритим тренуванням, фестивалям, воркшопам та спортивним подіям проєкт опосередковано охопив понад 60 тисяч людей. Це допомогло не лише популяризувати адаптивний спорт, а й змінити суспільне сприйняття ветеранів – не як людей, які виключно потребують допомоги, а як активних, мотивованих, соціально відповідальних учасників життя громади.
І хоча основний етап реалізації проєкту завершився, команда наголошує: це лише початок.
Створений простір у «Стрільниці» продовжує працювати, а організатори вже планують його розвиток та масштабування. У перспективі – закупівля нового обладнання, розширення спектру послуг, зокрема, професійна перепідготовка та консультації з працевлаштування, нові партнерства з реабілітаційними центрами, громадськими організаціями та бізнесом.
За словами менеджера проєкту та тренера, команада вже веде перемовини з виробниками, які могли б виготовляти в Україні адаптивне обладнання: тренажери, фіксатори, спеціалізовані крісла, аби не замовляти з-за кордону.
Також команда розглядає можливість створення подібних ветеранських спортивно-реабілітаційних просторів в інших районах Львова. Це дозволить зробити послуги доступнішими, охопити більшу кількість ветеранів та їхніх родин і сформувати в місті мережу локальних центрів спортивного відновлення та соціальної інтеграції.
У планах, як додає Ігор Галушка, – розширення співпраці з комунальними установами, які працюють з ветеранами, через підписання меморандумів про співпрацю. а також нові партнерства з реабілітаційними центрами та благодійними організаціями для обміну досвідом і методиками.
Співпраця з бізнесом та приватними компаніями має допомогти залучити додаткове фінансування та розвивати програми корпоративної соціальної відповідальності.
Для масштабування проєкту команда планує провести дослідження потреб, розробити стандартизовані програми, знайти нові джерела фінансування та активізувати переговори з партнерами. Усе це має забезпечити стійку підтримку ветеранів та підвищити якість послуг.
У довгостроковій перспективі проєкт може стати сталою міською моделлю підтримки ветеранів через спорт, реабілітацію та розвиток ветеранських спільнот – комплексним механізмом повернення ветеранів до активного цивільного життя.
