Сім’ї військових постійно перебувають у стресі, напрузі та очікуванні. Їм потрібна підтримка від суспільства, держави та організацій, які створюють середовище, де можна поділитися болем втрати і отримати допомогу. Благодійний Фонд “ТАПС” — одна з таких організацій, яка надає допомогу родинам військовослужбовців. Про діяльність, створення та мету фонду в інтерв’ю для “Ветеран Медіа” розповіла директорка БФ “ТАПС” та волонтерка Юлія Дмитрова.
“Опора для родин, що пережили воєнну втрату” – це основна місія благодійного фонду “ТАПС”. Заснували його у 2018 році доєднавшись до великої міжнародної організації TAPS USA, яка працює з родинами загиблих військовослужбовців з 1993 року. Юлія Дмитрова — директорка організації з досвідом роботи у сфері підтримки родин військових та ветеранів понад 10 років.
Волонтерська робота з 2014 року та створення організації
“На початку АТО/ООС у Дніпрі сформувалася найбільша волонтерська спільнота, тому що найбільша кількість добровольчих батальйонів, і, на жаль, найбільша кількість сімей загиблих військових, була саме на Дніпропетровщині”, – розповідає Юлія Дмитрова.
Волонтерка розпочала свою роботу з початком війни на Сході. Спершу вона допомагала породіллям, які виїжджали із зони бойових дій та народжували у Дніпрі. Її робота полягала у забезпеченні жінок усім необхідним після пологів.
“З часом мене доєднали до великої волонтерської спільноти в Дніпрі і ми почали допомагати військовим. Тоді не було бригад, а були батальйони. Пам’ятаю, нам здавалося, що забезпечити декілька батальйонів по 500 бійців — дуже складно. Але сьогодні зрозуміло, що це була просто “репетиція” перед повномасштабним вторгненням”, – розповідає вона.
Команда волонтерів забезпечувала добровольців абсолютно усім: від одягу та амуніції до пошуку тренерів й інструкторів, які навчали ведення бою, а також тактичній медицині. У 2016 році Юлія взяла участь у програмі обміну досвідом у Сполучених Штатах Америки, де познайомилася з представниками організації TAPS USA, які працюють з ветеранами США та членами їхніх родин уже понад 30 років.
“Мені дуже близька їх філософія і взагалі все, що вони роблять, особливо у сфері підтримки сімей. Ми стали партнерами у 2018 році, й відкрили свою організацію “ТАПС Україна” в Дніпрі. TAPS USA надавали нам експертизи та методичні матеріали напрацьовані з їхнього досвіду. Та відвідували нас задля зустрічі з сім’ями військових та ветеранів АТО/ООС”, – додає вона.
Робота організації з 24 лютого 2022 року та сьогодні
З початком широкомасштабного вторгнення TAPS USA надавали організації фінансову підтримку та виконували гуманітарну місію в Україні. Тоді ж, на базі фонду створили найбільший волонтерський хаб в регіоні — Координаційний штаб волонтерів Дніпра.
“У нас працювали понад 1600 волонтерів, і була велика кількість різноманітних напрямів. Ми займалися евакуацією цивільних, тварин, підтримували наших оборонців, а також допомагали сім’ям, які вимушено покинули території, де ведуться активні бойові дії”, – розповідає Юлія.
За її словами, період початку широкомасштабного був напруженим, оскільки всі робили спільну справу. На сьогодні, більшість волонтерів створили свої організації, або ж почали займатися конкретною сферою: плетінням сіток, фарбуванням машин, підтримкою засобами тактичної медицини тощо.
“Більша частина нашої команди повернулася до теми підтримки сімей, бо ми призупинили її майже на два роки. В жовтні 2023 року, завдяки партнерам, ми придбали будівлю в Дніпрі, що дало змогу самостійно проводити різні заходи”, – поділилась волонтерка.
Власний простір дав можливість команді фонду працювати не тільки у сфері підтримки військових, членів їхніх сімей та родин загиблих захисників та захисниць, але й з сім’ями зниклих безвісти та партнерів й партнерок, які чекають. У Фонді родини можуть отримати допомогу за різними запитами: від юридичного супроводу до психологічної підтримки.
“Я сподіваюся, скоро ми відремонтуємо частину нашої будівлі. Тоді в нас з’явиться великий хол для конференцій з елементами інклюзії задля залучення осіб з інвалідністю внаслідок війни. Але, звичайно, сфера допомоги армії у нас залишилась, оскільки досі є окремий сектор військової допомоги. Це квадроцикли, човни, амуніція, медицина, в якій є велика потреба. Намагаємося залишатися з оборонцями на зв’язку, тому що ми розуміємо, без волонтерського руху, на жаль, армія не може працювати”, – зазначає директорка БФ “ТАПС”.
Про підтримку родин військових та ветеранів
Юлія підкреслює, що український уряд, включно з офісом омбудсмена, перевантажені через відсутність злагодженої роботи. Це створює велику прогалину у сфері підтримки сімей військових та родин загиблих.
“Система не працює, а омбудсмени починають працювати за всіх. Необхідний чіткий план, згідно з яким всі будуть виконувати свою роботу. Якщо ми хочемо об’єднати цих людей і надати їм всебічну підтримку, необхідно вибудувати систему підтримки від організацій, щоб можна було перенаправляти людей у регіони, де вони проживають”, — зазначає Юлія.
У фонді додають, що найбільша потреба існує з психологічною підтримкою. У порівнянні з 2014 роком, сьогодні люди частіше звертаються за допомогою до психологів.
“У нашій команді є штат психологів, який складається з 17 фахівців, які працюють із батьками, дружинами та дітьми. Вони проводять групи самодопомоги, щоб зробити з охочих фасилітаторів, які можуть надавати підтримку за принципом “рівний-рівному” у своїй громаді. Це дуже важливо, оскільки кваліфікованих фахівців небагато, а працювати з воєнною втратою складно. Рівень довіри збільшується, коли людина знає, яким є біль втрати або очікування. Це часто ефективніше, ніж терапія у психолога”, — каже Юлія.
Сьогодні робота Фонду полягає у закритті прогалин психологічної підтримки родин. Команда проводить безоплатні індивідуальні консультації з психологами, групові заняття, а також облаштувала дитячу кімнату. У просторі працюють дитячі психологи та організовуються табори для дітей. Завдяки взаємодії з іншими організаціями та установами, Фонд може перенаправляти людей для вирішення їхніх проблем у будь-яких сферах.
Отримати підтримку у благодійному фонді “ТАПС” можна заповнивши анкету за посиланням. Або ж відвідавши простір за адресою: м. Дніпро, вул. Андрія Гулого-Гуленка (Мічуріна), 9.
Участь у Саміті НАТО 2024 року
Напередодні Вашингтонського саміту НАТО держсекретар США Ентоні Блінкен провів прийом у Державному департаменті НАТО з питань “Women, Peace and Security”, до якого долучилася Юлія Дмитрова. Юлія стала єдиною представницею громадського сектору України на зібранні Альянсу, який тривав з 9 по 11 липня 2024 року.
“Участь у Саміті НАТО для нашої організації — це честь. До цього жодні представники громадського сектору не були присутні на ньому. Ми мали можливість підняти важливі питання, зокрема щодо жінок в армії”, — каже Юлія Дмитрова.
У рамках заходу обговорювалися глобальні проблеми, пов’язані з участю жінок у війську. Юлія Дмитрова разом з ветеранкою Юлією Паєвською (позивний “Тайра”) розповідали про поточну ситуацію щодо жінок в армії, їхню участь у бойових діях та потреби.
“Представникам країн-партнерів було цікаво почути про жінок-військових. Ми обговорювали, які зміни вже відбулися, що необхідно змінити і як жінка в Україні себе зараз почуває. Напередодні саміту був великий з’їзд, влаштований ветеранською організацією, яка працює з людьми, які брали участь у військових програмах НАТО”, — зазначає вона.
Юлія розповідає, що 9 липня на Саміті НАТО вона разом із Тайрою мали можливість поділитися інформацією про потреби жінок в армії та підтримку членів сімей військових.
“У нас була можливість поділитися реальною ситуацією. Країни-партнери більше акцентували увагу на жіночій амуніції, формі та забезпеченні. Ми ж наголосили на проблемі дискримінації, тиску, сексуальних домагань та нерівності. Для повернення жінок-військових у цивільне життя фактично нічого не сформовано. Жінки в армії вмотивовані, вони йдуть до війська за власним бажанням і свідомим розумінням, що вони боротимуться на рівні з чоловіками. Сьогодні участь у бойових діях бере понад 5 тисяч жінок, і вони потребують всебічної підтримки”, — ділиться Юлія.
Як зазначає Юлія, підтримка жінок у війську часто недостатньо висвітлюється в інформаційному полі, лише 17% експертних коментарів про війну надходить від жінок. Недостатня підтримка і на державному рівні. Лише у 2023 році уряд України запровадив зміни у законодавстві щодо жіночої форми. Хоча жінки брали участь у воєнних діях з початку війни на сході країни. Це свідчить про зміни у ставленні до захисниць України, але всебічна підтримка залишається непріоритетною. Це значно впливає на психологічний стан жінок під час служби та після повернення до цивільного життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дистанційна допомога: як волонтерка з Німеччини допомагає Україні.
