24-річний ветеран Олександр Голіцин після подвійної ампутації повернувся до активного життя. Він займається спортом, планує навчання у Львівській політехніці та восени хоче знову долучитися до служби.
Олександр втратив праву руку та ліву ногу внаслідок атаки FPV-дрона на Харківському напрямку. Навіть після травми Сашко плаває, грає в баскетбол, робить вдома ремонт та вивчає 3D-моделювання.
Завдяки протезуванню та програмі відновлення від центру MCOP Україна і фонду Future for Ukraine Олександр повернувся до активного життя. Зараз він уже подав документи до Національного університету «Львівська політехніка», де хоче вивчати біонічні технології. Восени ветеран планує повернутися на службу та навчати нових військовослужбовців. Хоча ще рік тому, після поранення, його найбільшою мрією було просто вижити.
Повномасштабну війну Олександр зустрів на Салтівці в Харкові. Спочатку він хотів евакуюватися на захід країни, але вирішив, що вдома може бути корисним.
«Я сів на мотоцикл і за 5 годин був у рідному Куп’янську. Увечері сказав батькам, що йду добровольцем. Мама — в сльози. Я не хотів воювати, але росіяни прийшли до нас зі зброєю — ми мали захищатися»,— згадує ветеран.
Вже наступного дня Олександр приєднався до лав ЗСУ як зовнішній пілот-оператор БПЛА. Впродовж трьох років виконував бойові завдання на сході, доки у травні минулого року не отримав важкого поранення.
У лікарні в Харкові Олександру ампутували ногу. Нирки почали відмовляти, а через запальні процеси лікарі не могли під’єднати його до гемодіалізу.
Через тиждень воїна доправили до реанімації в Києві. Увесь цей час рідні не знали, що з ним сталося. Лише о 5-й ранку Сашко зміг попросити лікаря телефон і вперше після поранення зателефонував мамі. Та сказати про ампутацію йому було надзвичайно важко — він не міг знайти потрібних слів.
«Кажу їй: “Мам, тут така справа”. А вона сміється й каже: “Та я все знаю — твої хлопці з бата дзвонили. Але ти так це кажеш винувато, ніби чашку розбив”».
Пів року Олександр перебував на лікуванні. Він пережив сім операцій, зокрема реампутацію руки й ноги. Сьогодні ветеран активно користується високотехнологічним протезом нижньої кінцівки, який йому безоплатно встановили в міжнародному центрі протезування MCOP Україна. Разом із протезуванням він пройшов програму адаптації та оптимізації ходи (ПАОХ), яку підтримує фонд Future for Ukraine.
«За півроку мій протез находив вже 200 тисяч кроків — це я бачу в мобільному додатку. Я на протезі і ремонт вдома роблю, і ходжу по справах, куди мені треба. Навіть авто керую», — зазначив ветеран.
Незабаром Сашко збирається у відпустку до Німеччини, щоб побувати в музеї Audi та побачити автоперегони на трасі Нюрбургринг. Каже, що сам любить швидкі машини та хоче ближче познайомитися з гоночною культурою.
«Я кайфую від кожного моменту в житті. Бо я вижив на цій війні. Отже, треба не здаватися й рухатися вперед», — підсумував Олександр.
Фонд Future for Ukraine допомагає українцям із втраченими кінцівками безоплатно отримати сучасні протези та пройти адаптацію ходи на протезі. Подати заявку на участь у програмі безоплатного протезування нижніх кінцівок, що реалізується за грантової підтримки Уряду Ісландії та Embla Medical HF, можна за посиланням.
